Працюючи за напрямком гармонійний розвиток особистості намагаємось, щоб у школі виробилась така виховна система, яка зможе реалізувати мету нашої виховної роботи:
Формування особистості, яка поєднує в собі високі
цінності духовної спадщини українського народу із кращими рисами громадянина суверенної України.
Сам термін „Гармонійний розвиток особистості” говорить, що дитина повинна одержати не тільки суму знань у школі , а й розвинутись фізично, культурно, морально, щоб стала вона в майбутньому культурним і інтелігентним членом суспільства. Тому у змісті виховної роботи в органічному зв’язку присутні елементи морального, трудового, естетичного, патріотичного, родинного, фізичного виховання. Але в реалізації змісту виховної роботи ми намагаємось здійснювати не тільки комплексний підхід, т. о. забезпечити єдність усіх напрямків, але і акцентувати увагу учнів на досягненні цілей і завдань школи в конкретних умовах. Тому, виходячи з умов нашої школи, ми вибрали домінуючі напрямки: краєзнавчий, спортивно-оздоровчий, патріотичний.
Головні завдання навчально-виховного процесу
- Розвиток особистості спрямовувати на розкриття природних здібностей, інтелекту, формування духовності учнів;
- Задоволення індивідуальних запитів дітей та їхніх батьків у навчально–виховному процесі;
- Створення оптимальних умов для самореалізації особистості;
- Педагогам разом з учнями вести пошук шляхів вирішення завдань навчально-виховного процесу;
- Здійснювати педагогічний контроль над органами учнівського самоуправління так, щоб, консультуючи, постійно навчати актив, готувати їх до самостійної роботи;
- Постійно працювати над вдосконаленням матеріально–технічної бази школи, а також поглиблювати співпрацю з іншими соціальними і освітніми закладами;
- Добиватись демократизації і гуманізації виховного процесу, єдності вимог та поваги до особистості;
Класне керівництво в системі виховання школярів
Школа сьогодні виходить на новий рубіж у пошуках інтенсивних технологій виховання і місця в ній класного керівника. Вихідним у вихованні є розвиток духовно-моральних якостей особистості, які допомагають їй реалізувати себе як індивідуальність, навчити виробляти свою позицію в житті, пізнати і розуміти себе і оточуючих, здатність до самореалізації, самовираження, самоствердження.
З огляду на це класний керівник – це особа, яка здійснює корекцію всіх виховних впливів на учня і класний колектив як у школі, так і з боку різноманітного соціального середовища. Він концентрує свою діяльність, надаючи допомогу вихованцям пізнати себе, свою особистісну структуру від уявлення на інтуїтивній основі до об’єктивного сприйняття себе з тим, щоб орієнтуватись на самовиховання. Класний керівник у тісні співпраці з учнями, батьками, керівниками гуртків, секцій, учителями-предметниками організовує і спрямовує виховний процес у класі так, щоб забезпечити перехід від виховання до самовиховання. Володіючи інформацією про учнів, він знаходить правильний шлях педагогічної інструментовки виховних впливів. Корекція виховних впливів здійснюється на основі врахування індивідуальних особливостей учнів, рівня розвитку колективу через зміст діяльності школярів.
Виховні завдання, які має вирішувати сьогодні класний керівник, можна сформулювати так:
- виховання високоморального підростаючого покоління, формування у нього українського менталітету на основі відродження національних традицій свого народу;
- створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення їх здоров’я;
- духовно-моральне виховання, головною особливістю якого є орієнтаціz на загальнолюдські цінності
- розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей, формування у школярів високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля
- підготовка учнів до господарсько-трудової діяльності;
- створення умов для вільного вибору світоглядних позицій;
- індивідуалізація виховання, фундаментом якої має стати ідея захисту дитини у навчанні, здоров’ї, сфері спілкування.
Громадянське виховання в школі
В основу громадянського виховання ми покладаємо процес розвитку особистості – її здібностей, нахилів, інтересів, національної свідомості і самосвідомості, соціального досвіду.
Пріоритетними напрямами педагогічної діяльності нашого колективу є:
- формування в учнів особистісних рис громадян України;
- індивідуалізація виховного процесу, стимулювання внутрішніх сил особистості учня до саморозвитку, самовираження, самореалізації
- гармонізація внутрішньоколективних відносин;
- широке прилучення учнів до здобутків духовної та матеріальної культури нації;
Виховання патріотизму в школі спрямоване на розвиток патріотизму - любові до народу, до України, до культурної спадщини.
Мета громадянського виховання
Виховання в учнів моральних ідеалів суспільства, почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби в праці на благо суспільства
Особливу увагу колектив школи приділяє військово-патріотичному вихованню. Зустрічі з ветеранами, уроки мужності, шефство над учасниками ВВв є невід"ємною частиною виховного процесу.
Правове виховання
Сучасна школа стоїть сьогодні на порозі превентивного виховання, що в перекладі з латинської означає попереджувальний, запобіжний – підлітків легше застерегти від правопорушень, аніж потім поставити на правильний шлях. Превентивне виховання це забезпечення теоретичної та практичної реалізації заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження, подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їхньої асоціальної, аморальної поведінки; прищеплення і розвиток моральних почуттів, переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві. Профілактика правопорушень – це система заходів, за допомогою яких намагаються викоренити правопорушення, і закріпити законність і дисципліну. Велике значення в профілактиці правопорушень має індивідуальна робота з учнями, схильними до правопорушень, які стоять на внутрішньому обліку школи.
Моральне виховання
Наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей, норми поведінки називається етикою. Колектив нашої школи приділяє велику увагу формуванню морально-етичних якостей людини. Тому навчити поважати людину – значить дати уявлення про морально-етичні принципи поведінки. З цією метою класні керівники та класоводи проводять цикл бесід, що послідовно роз»ясніють морально-етичні поняття ( чуйний, уважний, гуманний, безкорисливий). Багато тем про повагу до старших. Не забуті й питання такту. Звернена увага і на таку якість, як поблажливість, роз’яснюється, що значить бути терпимим до людських слабостей, до яких саме. Мета цих бесід – створити емоційний настрій на розвиток дружніх взаємин, на активну громадянську позицію. Різні події в житті класу, підлітків класні керівники використовують як теми ситуативних бесід, для морально-етичного виховання. Колектив школи намагається виховати людей, які б могли безкорисливо допомогти у важку хвилину, підтримати когось, пожертвувати чимось важливим для незнайомої людини – усе це норма поведінки для шляхетних, вихованих людей.
Мета. Формування стійких моральних якостей, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, а саме:
- любов до Батьківщини, рідного краю, почуття поваги
- до свого народу, рідної мови,
- уміння жити і працювати в суспільстві.
- потреба брати активну участь у громадському житті країни,
- розуміння високої цінності людського життя,
- здатність ставити перед собою мету і досягати її,
- непримириме ставлення до відхилень від норм моральної поведінки, до проявів егоїзму, жорстокості. Позакласна робота по морально-етичному вихованню проводиться в формі тренінгів, бесід, круглих столів, годин спілкування, інтелектуальних ігор, відвертої розмови.
Формування здорового способу життя
Людина є найвища цінність, а її здоров’я – ціннісне надбання нації, народу, людської цивілізації. У Законі України „Про загальну середню освіту” одним із завдань нашої освіти є виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. Отже, серед пріоритетних напрямків роботи школи є пропаганда здорового способу життя, стимулювання в учнів прагнення до здорового способу життя.
З метою спостереження за станом психічного здоров’я учнів психологічною службою школи проводяться тестування, результати яких використовуються для корекції стану здоров’я учнівського колективу, усунення конфліктних ситуацій, зниження тривожності учнів. Зустрічі з лікарями, тренінги „Як стати здоровим”, „ Як запобігти тютюнопалінню” сприяють поліпшенню психологічного клімату в колективі. Отже, мета педагогічного колективу школи – виховання особистості учня з високою культурою здоров’я, здатної до самореалізації у даному суспільстві за даних умов, яка формує свій життєвий досвід на основі духовно-моральних, національних та загальнолюдських цінностей.
Екологічне виховання
„ Екологія” – в перекладі з грецької означає вчення про дім. Однак екологія – не тільки наука. Це перш за все світорозуміння людини, яке включає в себе і свідоме ставлення її до всього сущого, і формування екологічної культури кожного члена суспільства. А тому важливе завдання, яке стоїть перед школою – це формування уявлень учнів про взаємозв”яки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну та універсальну цінність, місце людини в природі як її невід’ємної частини та необхідність дбайливого ставлення до природи.
Екологізація виховного процесу не можлива без проведення виховної роботи з учнями, в основу якої повинна бути покладена екологічна ідеологія українського суспільства з такими принципами:
- відмова особистості від пропозиції стороннього спостерігача;
- відмова від визнання пріоритету сили;
- відмова від конфронтації з природою, гігантоманії;
- бережливе ставлення до навколишнього світу;
- забезпечення знань про красу навколишнього світу.
Працюючи по напрямку екологічного виховання, в школі проводиться багато позакласних виховних заходів: конкурси, вікторини, інтелектуальні ігри на екологічну тематику.
Туристсько-краєзнавча робота в системі виховної роботи
Цілеспрямована робота по краєзнавству починається із шкільної парти. Займаючись краєзнавством учні вивчають історію села, його визначні місця. Здійснюючи екскурсії до річок, джерел, діти впорядковують їх, роблять описи, а з уст старожилів записують легенди. Вивчаючи історію визволення рідного краю від німецько-фашистських загарбників, учні зустрічаються з ветеранами та учасниками війни, записують розповіді про страшні події.
Сім’я – основна ланка, первинний соціальний осередок розвитку особистості дитини
Сучасна сім’я – складова частина суспільства. Спілкування батьків і дітей дуже важливий фактор для розвитку особистості, засіб отримання дітьми інформації про навколишній світ, набуття досвіду взаємостосунків людей, засіб згуртування сім’ї. Завдання батьків, їх сімейного спілкування – соціалізація дитини, оволодіння рідною мовою, розширення її кругозору, розвиток творчих здібностей, пізнавальних інтересів, морально-вольових почуттів та якостей. В процесі спілкування батьки виховують у дітей почуття любові до рідних, гуманне ставлення до оточуючих. Шкільне життя на кожному кроці переконує педагогів у тому, що кращими класами бувають, як правило ті, в яких переважна частина батьків активно допомагає класному керівникові. Педагогічний союз класного керівника, вчителів і батьків – могутня виховна сила.
Родинну педагогіку треба розглядати як синтез галузевих культур, об’єктивних соціально-економічних умов, психологічних особливостей
кожного народу, що в сукупності визначають його менталітет, який характеризується оригінальністю складу інтелекту, мислення, спрямованістю розуму. У вихованні підростаючих поколінь важливим чинником має стати саме родинна педагогіка, яка еволюційним шляхом виробила оригінальні форми й методи впливу на особистість дитини.
Вся система родинної педагогіки спрямована на підготовку дітей до самостійного життя, їхню адаптацію в природному та суспільному довкіллі. Головним критерієм виховання та вихованості дитини є її суспільна поведінка, практична діяльність у сім’ї та поза нею. Звичайно, що виховання дітей в родині не зводиться до простого засвоєння певних морально-етичних норм поведінки, їх відтворення в сім’ї, побуті, суспільних і між особистісних відносинах. Родинна педагогіка розглядає виховання дитини як певну взаємодію головним чином батьків і конкретних умов, що впливають на формування й соціальне становлення особистості. Для успішного здійснення виховання дитини батьки повинні зосереджувати увагу на достовірності, об’єктивності й повноті інформації, на основі якої здійснюється виховний процес.
Навчально-тематичний план педагогічної освіти батьків
1. Основні завдання і зміст виховання дітей у сучасних умовах
2. Дитина: процес її розвитку та умови виховання
-Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини, їх урахування в сімейному вихованні
-Особистість дитини: інтелект, темперамент, здібності, характер
-Морально-психологічний клімат сім’ї, формування особистості дитини
3. Сім’я – основна ланка, первинний соціальний осередок розвитку особистості дитини
-Педагогічний такт батьків
-Помилки у сімейному вихованні, їх причини і шляхи запобігання
-Відповідальність батьків за виховання дітей
Авторитет та особистий приклад батьків
-Функції сім’ї. Типи сімей.
-Особливості спілкування і стосунки сім’ї, їх вплив на формування особистості дитини
4. Складові частини виховання дітей у сім’ї
-Трудове виховання
-Моральне виховання
-Інтелектуальне виховання
-Правове виховання
-Фізичне виховання
-Естетичне виховання
Значення народознавства
У час духовного відродження нашого народу все уважніше вдивляємося в його історію, все частіше звертаємося до нашого минулого. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом – казкою, у затишній батьківській оселі, згадує традиції і звичаї, які шанувалися нашим народом з діда – прадіда. Педагогічний колектив нашої школи використовуючи різні засоби, прищеплює любов до традицій нашого народу, вчить шанувати свій край, його звичаї. Календарно-обрядові свята є невід»ємною частиною соціальної і духовної життєдіяльності нашого суспільства, вони виступають як важливий фактор національно-культурної та активно-творчої патріотичної діяльності учнів, у дітей формується національна свідомість і самосвідомість.
Естетичне виховання
Формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості є важливою метою і в той же час необхідною умовою розбудови Української держави. Саме тому процес вирішення проблеми духовної культури підростаючого покоління був і залишається пріоритетною перспективою сучасного виховання. Виховання естетичної культури у підростаючого покоління – складний, багатогранний процес, основою якого є прищеплення дитині гуманістичних якостей, системи світоглядних координат, вищих цінностей і культури поведінки. Художньо-естетичне виховання передбачає виховання естетичних поглядів, смаків у кожного учня, уміння відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті, вироблення умінь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу. Практика переконує, що доцільно організована позаурочна діяльність сприяє формуванню стійких переконань, розвиває дитячу ініціативу, дисциплінує підлітків, впливає на розвиток їхніх почуттів, волі, характеру і високої моралі. Діти вчаться вирішувати практичні завдання, розв’язувати життєві проблеми, працювати над собою.
Робота з обдарованими дітьми
За умов реформування системи національної освіти, піднесення ролі творчої особистості в суспільстві значної актуальності набуває проблема обдарованих дітей. Перспективним вирішенням стає організація такого педагогічного процесу, який започатковує методику пошуку і відбору обдарованих дітей та створює умови для розвитку їх природних творчих здібностей. Робота з обдарованими дітьми у школі спрямована на виконання завдань:
- пошук і цілеспрямований вияв обдарованих дітей;
- створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-естетичного, фізичного розвитку учнів.